Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Ум. Дев'яті́рко.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Залої́тися, -лою́ся, -ї́шся, гл. 1) Засалиться. 2) Облѣпиться чѣмъ. Залоївся камінь, бо зерно було сире, то мов тістом замазав хто.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Сонечко, -ка, с.
1) Ум. отъ сонце.
2) Насѣк. Божья коровка.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
Чадо, -да, с.
1) Дитя.
2) соб. Дѣти. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило.
