Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровотіч

Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВОТІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВОТІЧ"
До́сіль нар. = досі.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Обвеселити, -лю, -лиш, гл. Развеселить.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч. Зміев. у.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Урунитися Cм. урунюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВОТІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.