кровотіч
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Том 2, ст. 310.