кружало
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. Аж кружало витоптав, танцюючи. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 313.
Том 2, ст. 313.