Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево.
Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? І де вони гроші дівають?
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре!
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння.
Удобен, -бна, -не, удобенний, -а, -е. Способный, годный. Та на коня сідай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, чи удобен ти будеш поміж козаками пробувати.
