Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю.
Кавтан, -на, м. Родъ полукафтанья съ откиднымъ воротникомъ, — женская праздничная одежда галицкихъ горожанокъ. Ум. кавтаник.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ.
2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
Поспільство, -ва, с. Простой народъ, чернь. Допекли (ляхи) козакам і поспільству.
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. Cм. шкопирта, нар.
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
