Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кропівник

Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПІВНИК"
Догові́р, -во́ру, м. 1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47.
Зале́сливий, -а, -е. Льстивый.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. Хата. 110. От-от упаде затого. ЗОЮР. II. 20. Затого сивий волос проб'ється. Г. Барв. 248. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен. Шевч.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Пожед, -жду́, м. Процентъ. Угор.
Поодш.. Cм. повідш..
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз. Ном. № 546.
Уперше нар. Впервые. Бреше не вперше. Ном. № 6928.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.