кругосвітній

Кругосвітній, -я, -є. Всемірный. Дійшовши з прогресом кругосвітньої наукової праці тієї правди... К. ХП. 135.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 313.

Випадкові слова

Схудобніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Вх. Лем. 472.

повністю...

На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.

повністю...

Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися. Черниг. у.

повністю...