Брудніти, -нію, -єш, гл. Грязниться, становиться грязнымъ.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Прибавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прибавитися, -люся, -вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка.
