круговий

Круговий, -а, -е. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 312.

Випадкові слова

Шарпак, -ка, м. Оборванецъ. Шевч. 525.

повністю...

Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Н. п.

повністю...

Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.

повністю...