Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровник

Кровник, -ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. І. 21. 2) = крівавник. Вх. Лем. 428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВНИК"
Береженько, -ка, бережечок, -чка, м. Ум. отъ берег.
Виколоти Cм. виколювати.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Поблизько нар. = поблизу.
Примішувати, -шую, -єш, сов. в. приміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Примѣшивать, примѣшать.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.