Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кроква

Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Ном. № 10403. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Н. п. Ум. кроківка, кроковця. Грин. III. 155. Поставлені кроковки. Мет. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОКВА"
Висмолити Cм. висмолювати.
В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. Рудч. Ск. І. 4. В'язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. Мет. 2) = в'язок 2. Сумск. у. Ум. в'язочка.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Марва́вкати, -каю, -єш, гл. мнявкати.
Мерша́, -ші, ж. Падаль. Шух. І. 22. Вх. Зн. 35.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.