Вирихтувати, -тую, -єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Поначіплювано густо струни золотії.
Розлазитися, -жуся, -зишся, сов. в. розлізтися, -зуся, -зешся, гл.
1) Разлѣзаться, разлѣзтьcя, разойтись. Розлізлись як руді миші.
2) Расползаться, расползтись, порваться. Треба йти на ярмарок, а чоботи зовсім розлізлись.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris.
