Відбудувати Cм. відбудовувати.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв.
Зірни́ця, -ці, ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). 2) Молодыя деревца, выросшія изъ сѣмянъ. Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зірниці в аршин. Ум. зірни́чка. Ясна зірничка барз ясно світила.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії.
Мотузо́к, -зка́, м. = мотузка. Смика за мотузок. Ум. мотузочок.
Осовнь, -ні, ж. = осонь.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало?
