Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Ум. Гонча́рик.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Оце я на баштані дідую.
Зотхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздохнуть. Кінь спіткнувся, тяженько зітхнувся: «Чого ти, коню, зотхаєш?»
Налі́плювати, -плюю, -єш, сов. в. наліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости.
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко!
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете?
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
Шлейка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шлея.
2) Подтяжка.
