кругом
Кругом нар. 1) Кругомъ, со всѣхъ сторонъ. Золотоноша кругом хороша. Кругом його степ як море. 2) Кругомъ, вокругъ. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали. Обійшли кругом церкви.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 313.
Том 2, ст. 313.