Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Голосна гармата. Голосна луна розляглась серед тихої ночі.
2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Ум. голосненький.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися.
Підганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Росхиліться, калинові віти!
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими.
