Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Він мѣст. Онъ. Він старшенький. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий.
Мета́, -ти, ж. 1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. II. Очевидячки досягла до своєї мети. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. 2) Родъ игры въ мячъ.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!..
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Піхви, -хов, мн. Ножны. З піхов шаблі виймайте. Ратище поламане, піхви без шаблі булатньої. Ум. піховки.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків.
Розборсати, -саю, -єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано.
