Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кропити

Кропити, -плю́, -пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грип. III. 510.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИТИ"
Векелия, -лиї, ж. Труть. Шух. І. 191. Cм. вакелія.
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Невчас нар. Не во-время.
Павонька, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав. Стор. II. 32.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Соромливо нар. Стыдливо.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.