Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кропити

Кропити, -плю́, -пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грип. III. 510.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОПИТИ"
Бутин, -на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. І. 87. Kolb. I. 68.
На́ймиття, -тя, соб. Прислуга. Ой рад же б я ходити (парубок до дівчини), в тебе наймиття лихе. Н. п.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою. Маркев. 58.  
Похмуратися, -рається, гл. безл. = нахмарити. Похмурилося на дворі. Вх. Лем. 455.
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав. Ном. № 12768.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.