Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровуватий

Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВУВАТИЙ"
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімнятиЗомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Лахва, -ви, ж. Раздолье, пожива. Левиц. І. 152. Спичка в ніс, а вам лахва. Ном. № 8373.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Стор. МПр. 54. Надіть сорочку пазухою назад. Ном. № 285. 2) Обратно. Нехай не вертається назад. Єв. Мр. XIII. 16.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний. Лубенск. у.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Вх. Лем. 447. Cм. пастушка.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. Морд. Пл. 93. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу («Досвіток» Куліша, 1876).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.