Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кругойдучий

Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУГОЙДУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУГОЙДУЧИЙ"
Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ. Галиц.
Ді́йна прил. Дойная. Купити.... дійну корову з телям. Кв. II. 163. І дійна корова у роскошь купається. Шевч. 103.
Непохитний, -а, -е. Стойкій. Желех.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Русалка, -ки, ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 62.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУГОЙДУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.