Відей нар. = відай.
Клобучина, -ни, ж. Войлокъ.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Мастити голову. Середа піст, не треба губи мастить. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Однослов, -ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Покріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. покріпитися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Покрепився, як собака мухою.
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье.
Ухнути Cм. ухати.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный.
2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка.
