Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдуцький

Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Банитися, -нюся, -нишся, гл. Мыться, вымываться.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Леґува́ти, -ґую, -єш, гл. Завѣщать.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Переварювати, -рюю, -єш, сов. в. перевари́ти, -рю́, -риш, гл. Переваривать, переварить.
Помокрілий, -а, -е. Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. І. 115.
Попотупкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — коло кого. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Чудасія, -сії, ж. Диковина, странная вещь. Ном. № 7129. Котл. Ен. II. 33. Мкр. Н. 34. Ой ти, брате Мусію, чи бачив ти чудасію.... що багатий мужик комарами орав. Чуб. V. 1178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДУЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.