Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Тріщало, неначе дах зривало з хати. Ум. Дашо́к.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима.
Покровений, -а, -е. Покрытый. Ой із города із Трапезонта виступала галера... турецькою білою габою покровена.
Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Послала баба рядна.
Продзвонити, -ню́, -ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл.
1) Прицѣниваться, нанимать.
2) Распредѣлять, группировать. Токмит волики на три плуженьки.
