Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Дочека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'єм.
Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Примазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. примазатися, -мажуся, -жешся, гл.
1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ.
2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька.
Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить.
