Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Варга, -ги, ж. 1) Также: варґа. Губа. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже!
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Повітати, -та́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Прилетіти Cм. прилітати.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный.
