Віяльник, -ка, м. Вѣющій, зерно.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини.
Коші́ль, -ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Ум. кошелик.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися.
Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Cм. штандари 4.
