Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галабурдник

Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАБУРДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАБУРДНИК"
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Погуковщина, -ни, ж. Взносъ въ мірской капиталъ на уплату податей за бѣдныхъ и на другія благотворительныя цѣли. Ти б мовчав, бо й досі не оддав погуковщини. О. 1861. VIII. 102.
Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море. К. ЦН. 178.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАБУРДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.