Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галабурда

Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАБУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАБУРДА"
Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Морко́ви́ця, -ці, ж. = морква 1. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця. Чуб.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый. Шейк.
Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАБУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.