Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галабурда

Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАБУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАБУРДА"
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Домодержа́вець, -вця, м. Домовладѣлецъ, домохозяинъ. Сьому домодержавцю хазяїну і хазяйці подай, Боже, на многа літа! Мет. 395.
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр.
Макови́ння, -ня, с. соб. Стебли мака. КС. 1893. VII. 80.
Мли́стий, -а, -е. Мглистый.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Проснідати, -даю, -єш, гл. Утратить изъ за завтрака, завтракая. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
Сс... = зс..
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАБУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.