Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдарка

Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДАРКА"
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Завередува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Пересинити Cм. пересинювати.
Печище, -ща, с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.