Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
За́пис, -су, м. Запись. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру.
Матерба́с, -су, м. Пестрядь (матерія). Серед базару торгували жиди стрічками, ситцем, матербасом.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Хто його зна, чи похотять люде.
Свердло, -ла, с. = свердел. Ум. свердельце.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Cм. ча.
Чумачина, -ни, м.
1) = чумак. Гарний хлопець чумачина.
2) ж. соб. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? — Тим я тебе, моя дочко, рано не збудила, — попереду твій миленький, — щоб ти не тужила.
