Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галаюватий

Галаюватий, -а, -е. = галайкуватий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАЮВАТИЙ"
Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш, гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. Н. Вол. у. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда. Сим. 150.
Греблі́, -лі́в, мн. = Граблі. Шух. І. 169.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Накла́сти Cм. накладати.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. ЗЮЗО. І. 112. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі. Чуб. V. 609.
Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.