Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галичанин

Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧАНИН"
Вавонька, -ки
Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Обмальовувати, -вую, -єш, сов. в. обмалювати, -люю, -єш, гл. Окрашивать, окрасить, расписывать, расписать красками. Труну збудувати ще й обмалювати. Чуб. III. 155. 2) Обрисовывать, обрисовать.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Перемежовувати, -вую, -єш, сов. в. перемежувати, -жую, -єш, гл. Перемежевывать, перемежевать.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Старинка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛИЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.