Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галичанин

Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧАНИН"
Викришити, -шу, -шиш, гл. Превратить въ крошки.
Зді́яти, здію, -єш, гл. = вдіяти.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Розан, -на, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами. Кв. І. 100.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Шлия, шлиї, ж. = шлея. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛИЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.