Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галичанин

Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧАНИН"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. О. 1862. IV. 22. 2)манастир. Женскій монастырь. Левиц. ПЙО. І. 386. Я проведу вас в манастирь панянський. К. ПС. 61.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Посхоплювати, -люю, -єш, гл. Схватить (во множествѣ).  
Потребити Cм. потребляти.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Хомевка, -ки, ж. = хомівка. Гол. Од. 27, 76.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛИЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.