Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить.
Огудиння, -ня, с. Стебли арбузовъ, дынь, огурцовъ, тыквъ.
Підгін, -го́ну, м. на підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Правий 1, -а, -е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне.
2) Правый, невиновный.
3) Права середа. Преполовеніе. Мак... святять у праву середу. Ум. праве́нький, праве́сенький.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
