Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Чи ж тобі одиноке життя не обридло?
2) Единственный.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ.
Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся.
2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали.
Шаховка, -ки, ж. Ум. отъ шахва.
