Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галадущик

Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАДУЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАДУЩИК"
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Ганяння, -ня, с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Нетварь, -рі, ж. = некваря. Вх. Зн. 32.
Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАДУЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.