Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайнувати

Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. К. Бай. 47. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. Новомоск. у. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. Чуб. № 1099. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНУВАТИ"
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Звита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Ой вийди, матінко, звитайся, свого дитяти спитайся: де твоє дитятко бувало. Грин. III. 516.
Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Кожушаний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожуху. Кожушана латка за рідного батька. Ном. № 11162.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Несвідомо нар. 1) Не зная; безъ вѣдома. 2) Безсознательно.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.