Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайструк

Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙСТРУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙСТРУК"
Вузда, -ди, ж. 1) Узда. 2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго. Вас. 186.
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.
Дітолю́бний, -а, -е. Любящій дѣтей.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Несогірше нар. = незгірше.
Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙСТРУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.