Білитися, -люся, -лишся, гл.
1) Бѣлиться. На траві білиться три шматки полотна.
2) Убѣляться (умываясь). Встала дівчина раненько, білилася біленько.
Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Морська глибина.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Макови́ння, -ня, с. соб. Стебли мака.
Помолодитися, -джуся, -дишся, гл. Покрыться тонкими бѣлыми облачками (о небѣ). Помолодилося небо.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили.
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Cм. рахкавка.
Ремгати, -мжу, -жеш, гл. Шептать.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Теслиця, -ці, ж.
1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго.
2) Плотничій топоръ.
