Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайний

Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНИЙ"
Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Відлічувати, -чую, -єш, сов. в. відлічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитывать, отсчитать. Од лічити.... тридев'ять пшонин. Чуб. I. 120. 2) Вычитать, вычесть. К. Грам. 102. Кон. Ар. І.
Керування, -ня, с. Управленіе. Желех.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Нащадок, -дку, м. 1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець — певно ціклопський нащадок. Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки. Лукаш. 135.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Попсування, -ня, с. Порча.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали. АД. І. 111.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.