Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця.
Гремі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить гремишь з поля сторожа.
Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Доньку видала за дударчика. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы.
Підрізати Cм. підрізувати.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
Утрудняти, -няю, -єш, сов. в. утруднити, -ню́, -ниш, гл. Затруднять, затруднить.
