Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайний

Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНИЙ"
Брижі Cм. брижа.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі. Левиц. І. 84.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ. Вх. Зн. 25.
Криса, -си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів. Ном. № 13791.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ. Желех.
Намаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Намахать. Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш. Чуб.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Чуб. V. 628. Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко! Мил. 219.
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.