Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаймін

Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙМІН"
Вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Голодування, -ня, с. Голоданіе.
Гуті́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. Желех; Вх. Зн. 12. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать. Шух. I. 238.
Зодягний, -а́, -е́ Хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица. Вх. Пч. II. 8.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.
Розворухнути, -ну, -неш, гл. = розворушити.
Свердлик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Часть поколодви (Cм.). Шух. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.