Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаймін

Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙМІН"
Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Н. Вол. у. Вона безчасу дитину привела. Н. Вол. у.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.  
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл.кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого. Чуб. VI. 20.
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував. Чуб. V. 523.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Цюди нар. = сюди́. О. 1861. XI. Св. 39. Драг. 83. І як він цюди добився. Рудч. Ск. II. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.