Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаймін

Гаймін, -на, м. Множество. У місті сьогодня гаймін огірків. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙМІН"
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Неприємний, -а, -е. Непріятный.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Строїти 2, -рою, -їш, гл. = струїти.
Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Ном. № 2771. Чи зле, чи добре, — тра привикати. Грин. III. 397.
Чуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Чувствовать себя. АД. І. 182. Которий у великих гріхах чувається, то сповідайтесь ви наперед Богу. АД. І. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.