Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. То же, что и горѣлки.
Капурис, -са, м. Конецъ. Говорится о евреяхъ, когда они умираютъ. От Мошкові й капурис.
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Огненне море.
2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Огненний чоловік.
3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!»
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Гаманець з причандалам. Люлька з усіма причандалами.
Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося.
Тополина, -ни, ж.
1) Одинъ тополь.
2) Древесина тополя.
3) Кой-какой тополь. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa.
