Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтан

Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ). О. 1862. V. Кух. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАН"
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Гузде́чка, -ки́, ж. = Уздечка = Вуздечка. Прив'яжи свого коня чим небудь, а сам возьми гуздечку. Грин. ІІ. 110.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Дра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. = дертися.
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Васильк. у. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія. Васильк; у.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.