Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтан

Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ). О. 1862. V. Кух. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАН"
Бабі́й, -бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Понашмаркувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и нашмаркати, но во множествѣ.
Приємність, -ности, ж. 1) Пріятность. 2) Удовольствіе.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить. Драг. 275.  
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.