Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Віяльник, -ка, м. Вѣющій, зерно.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока.
Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений.
Зміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. зміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. То б не змістилися на землі люде, як би не вмірали. Таке й у голові не зміщаєшся, а не то, щоб його одним словом вимовити.
Леле́кати, -чу, -чеш, гл. Вопить, стонать. Леле 2чу-леле 2чу, — поки то встану. Вона нездужає — всю ніч леле 2че.
Нездужати, -жаю, -єш, гл.
1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням.
2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Сукрутки, -ків, м. мн. На ниткахъ ссучившіяся мѣста. Нитка у сукрутки збігається.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив.
