Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайнарь

Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНАРЬ"
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла. Котл. Ен.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Поззувати, -ва́ю, -єш, гл. Снять обувь (во множествѣ).
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙНАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.