Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гакарь

Гакарь, -ря, м. Стволъ молодаго дерева, которымъ связываютъ вмѣсто двѣ тальби, два плота, сплавляемаго дерева. Шух. I. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАКАРЬ"
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жва́кати, -каю, -єш, гл. Чавкать, жевать.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить. Ном. № 1088.
Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.
Спаровляти, -ля́ю, -єш, гл. = справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла. Мет. 416.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.