Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неохайність

Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Св. Л. 23. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані... Мир. ХРВ. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 553.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕОХАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕОХАЙНІСТЬ"
Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Чуб. II. 434. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. К. ЧР. 198. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу. Ном. № 3516.
Гамера, -ри, гамерка, -ки, ж. Бумажный вязаный колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Желех. Гол. Од. 48.
Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. ІІІ. 680.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив. Черниг. у.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Прикоротчати, -чаю, -єш, гл. = прикоротити. З панським свого язика не рівняй: коли довгий, так прикоротчають, коли короткий, так витягнуть. Ном. №1203.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕОХАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.