Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Наде́рти Cм. надирати.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли.
Піддружба, -би, м. = піддружий.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
