Восет, -ту, м. Раст. = осот.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ.
Клюка, -ки, ж.
1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали.
2) клюки́ робити = ключкувати.
Озварь, -рю, м. = узваръ.
Поробити, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. О6. Поробили собі маленькі списи.
2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо.
Хильцем, хильці, нар. 1) Согнувшись, наклонясь. А я, гільтай молоденький, того не злякався, хильцем хильцем по під верби, та в зіллє сховався. Козак молоденький та й того злякався, хильці, хильці по під плотом, та й в зілля сховався. Побіг хильці бур'янами, та й утік. 2) хильцем ковтнути. Выпить, сразу опрокинувъ рюмку въ ротъ.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати.
