Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Коршмиця, -ці, ж. = коршма. Піп каже: ідімо до божниці; а п'яниця каже: ідімо до коршмиці.
Полуднювати, -нюю, -єш, гл. = полуднувати. Ой перший раз обідаю, а другий раз полуднюю.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води?
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Рано-ранісінько схоплюся.
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Червономордий, -а, -е. Красномордый, краснорожій. Червономордий пан.