Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галиця

Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЦЯ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій. Левиц. Пов. 147.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Здобу́ток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140.
Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Копнути Cм. копати.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2)на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.