Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки.
Дубрівонька, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Зако́тистий, -а, -е. Отложной. Комір закотистий.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника».
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum.
Нассятися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом... «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»... Він зараз сорочку з себе... Комарі нассались і полетіли.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
