Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галівник

Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛІВНИК"
Дармої́дство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82.
Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ном. № 7178. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Мет. 7. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Ном. № 3770. Не діждуть вони сього, невірні душі! К. ЧР.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя. Kolb. I. 48.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ. Ромен. у.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.