Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся.
Каптіти, -пчу, -тиш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку.
Маці́цький Cм. маціненький.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? На роспрощання поставили могорич.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця.
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати.
