Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтара

Гайтара, -ри, ж. Гитара. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Надоло́нчити, -чу, -чиш, гл. Нашить надолонки. Мнж. 186. Cм. надолонка.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Шух. I. 170. Прикладний степ. Прикладна земля. Полт. г.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.