Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтара

Гайтара, -ри, ж. Гитара. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Заміша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Затеряться, замѣшаться, примѣшаться. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 79
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Окид, -ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється. Харьк. г.
Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.
Спритність, -ности, ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.