Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтара

Гайтара, -ри, ж. Гитара. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Запіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запекти́, -чу́, -че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. І. 75.
Зви́шки нар. Высотой.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Клянути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. хлянути.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Кіев. г. Слов. Д. Эварн. Cм. кутас 2.
Лабаз, -зу, м. Раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. І. 9.
Прихилити, -ся. Cм. прихиляти, -ся.
Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. К. ЦН. 237. К. ЧР. 427. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє. К. ЦН. 249.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.