Брага, -ги, ж.
1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку.
2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Ум. бражка. бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая?
Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. .
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу).
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись.
Опудало, -ла, с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. Отсе опудало погане. Увійшло якесь опудало.
Осужати, -жа́ю, -єш, гл. = осуджати.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє.
Соборище, -ща, с. = собір.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Ум. шибка.
