Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайтара

Гайтара, -ри, ж. Гитара. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТАРА"
Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити. Котл. Кв.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата.
Крижак, -ка, м. 1) Рыцарь тевтонскаго ордена. Желех. 2) = крошня. Желех.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ. Ананьев. у.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.