Гарель, -ля, м. = гаріль.
Зроб, зро́бу, м.
1) Совершеніе, исполненіе работы. довести до зро́бу. Исполнить, сдѣлать. Тоді аж зароблять вони велик спасибі, як доведуть до зробу, до пуття тую роботу. прийнятися до зро́бу. Приняться за дѣло, за исполненіе работы. Як приймуться до зробу, у той час оддамо гроші.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину:
Підштрикувати, -кую, -єш, сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Подкалывать, подколоть.
2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Росповідати, -да́ю, -єш, сов. в. росповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Росповідаю йому, де я служу.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання.