Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись.
Заприсяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. заприсягтися, -гну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся.
Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи.
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства.
Шо мѣст. = що. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.
