Андара́к, -ка, м. Родъ юбки у полѣсскихъ женщинъ изъ полосатой шерстяной матеріи.
Гінтяй, -тяя, м. = гультяй.
Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. Болѣе употр. во мн.: жорна. Добрі жорна все перемелють. Мав жорна, що руками хліб мелють. Части жорен: ла́би — ножки (4) поддерживающія колоду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідник — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кросна; сквозь отверстіе перекладины проходить погонач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ корито. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное веретено, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прого́рниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кросна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ горло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жолобом.Cм. еще млин ручний. Ум. Жоренця.
Зобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зобутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. З сем'єю вигодувався, зодігся і зобувся.
Класичний, -а, -е. Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. І оживе добра слава, слава України.
Тістенько, тістечко, -ка, с. Ум. отъ тісто.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ.
