Бійзько нар. = бійно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело.
Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Гаптарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть золотошвеемъ. Він уже десять год гаптарює.
Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Там у їх гриза така завелася. 2) = Гризота = Грижа.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Cм. Дізнаватися.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Маці́цький Cм. маціненький.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Тобі чорне убрання не приялеча.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый.
